Виховна робота під час дистанційного навчання

Виховні години( 7 клас)

Чорнобиль – чорний біль України

   Чорнобиль – чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чрним вогнищем скорботи

 Чорнобильська АЕС розташована на сході Українського Полісся. Енергоблоки знаходяться на березі річки Прип’ять, яка впадає у Дніпро.

 Чорнобиль – невеличке миле містечко. Його назва походить від назви гірського полину чорнобилки. Місто це занурене у зелень, все у вишнях та яблунях.

 Влітку тут любили відпочивати багато киян, москвичів, ленінградців. Приїздили сюди надовго, часом на ціле літо, з дітьми і домочадцями, готували на зиму соління і варення, збирали гриби, яких удосталь було у тутешніх лісах, засмагали на сліпучо-чистих піщаних берегах Київського моря, рибалили. І здавалося, що напрочуд гармонійно і нерозривно зжилися тут краса поліської природи і сховані у бетон 4 блоки АЕС, розміщеної неподалік на північ від Чорнобиля.

 У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1-й годині 23 хвилин над 4 реактором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму розірвало полум’я.

 Розпочалася пожежа…

 Першим до реактора через кілька секунд по тривозі прибули пожежні з охорони АЕС на чолі з начальником караулу Володимиром Правиком.

 За караулом Правика прибув караул його бойового побратима лейтенанта Віктора Дибенка.

 Вони ринули у вируюче полум’я – у смертельну радіацію не за наказом командира, а за законом власної совісті, рятувати станцію і людей, не думаючи про себе, хоча добре усвідомлювали небезпеку.

 Вогонь, все лютував, не вщухав. Навкруги вогонь і задушливий дим. Киплячий бітум пропалював чоботи, бризками осідав на одязі, в’їдався у шкіру. Люди слабшали від нестерпної спеки і болю.

 Відвага… Для пожежного це невід’ємна професійна риса, без якої ніяк не можна. Ось так тієї трагічної ночі лейтенанти і сержанти пожежної охорони виконували свою звичайну роботу. 28 чоловік двох караулів затулили собою не тільки станцію, а й Європу. 6 чоловік загинули майже відразу. Так вони жили, працювали й увійшли в безсмертя.

 Ось список героїв, яким ми завдячуєм своїм життям, яких повинні пам’ятати протягом всього життя:

 Герой Радянського Союзу лейтенант Володимир Правик

 Герой Радянського Союзу лейтенант Віктор Кибенок

 Сержант Микола Ващук

 Старший сержант Василь Ігнатенко

 Старший сержант Микола Титенок

 Сержант Володимир Тищура

 У перші години після аварії радіоактивні речовини поширювалися у західному напрямку. Пізніше, 26, а також 27 квітня напрямок переносу радіоактивних продуктів перемістився на північний захід, а 29 квітня – на північний схід. Зранку 30 квітня напрямок вітру змінився, почали забруднюватися райони, розміщені на південному сході від АЕС, у тому числі Київ. Таким чином, у перші дні після аварії, коли викидання радіоактивних речовин було найінтенсивнішим, їх випадання здебільшого зосередилось у північно-західних регіонах України, на південному заході та півдні Білорусії. Висота радіоактивного викидання становила в перші дні 1200 – 3000 м.

 Значні викидання радіоактивних речовин відбулися в травні-червні та в наступний період ( аж до захоронення реактора в спеціально збудованому саркофазі). У зв’язку з великою радіоактивністю було відселено населення з 30-ти кілометрової зони навколо станції, в основному оконтуреної ізолінією дози випромінювання в 5 мР/год, встановлено так звану зону відчуження ( 20 мР/год ), а також територію з тимчасовим відселенням частини населення – дітей і вагітних жінок – 3 – 5 мР/год (сюди увійшов Київ). Всього за перший рік після аварії з зони відселення було евакуйовано 116 тис. чол. зі 186 населених пунктів, у тому числі з України – 90 тис. чол. з 75 населених пунктів

 Радіоактивні речовини, які переважно містили йод -131 з періодом розпаду 8 днів, випали за перший тиждень на великій площі України (Київська, Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Вінницька, Івано-Франківська області), Білорусії ( Мінська, Брестська, Гомельська, Могильовська області ), Прибалтики ( район Риги, Клайпеди). Деяке забруднення цезієм-137 спостерігалося згодом в Швеції, Польщі, Фінляндії, Румунії, ФРН, Італії, Австрії (з густотою радіоактивного забруднення грунту близько 1 Кі/км.)

 Дослідження влітку 1986 р. великої території європейської частини колишнього СРСР дало змогу виявити основні райони радіоактивного забруднення, яке проявилося у вигляді плям в різних регіонах, у тому числі на значній відстані від джерела забруднення.

 У початковий період випадання радіоактивних речовин спостерігалося перевищення норм забруднення води в Прип’яті. Найбільше забруднення Київського водосховища мало місце саме біля впадіння в нього р. Прип’ять.

 Радіоактивне забруднення зафіксовано в Брянській, Калузькій, Тульській, Орловській, Курській, Смоленській і Тамбовській областях Росії; в Київській, Чернігівській, Житомирській, Рівненській, Черкаській областях України; у Гомельській, Могильовській, Мінській, Брестській і Гродненській областях Білорусії.

 У зоні радіоактивного забруднення проживає близько 5 млн. чол., у тому числі в Україні 1,8 млн, у Білорусії – 2,4 млн і в Російській федерації – 0,8 млн чол.. Упродовж тривалого часу проникали в організм людей крім уже названих також радіоактивні ізотопи цезію, цирконію, теллуру, неодиму, нептунію, рутенію, лантану. Причому Міністерство охорони здоров’я колишнього СРСР систематично занижувало показники радіоактивного забруднення. Розроблена в надрах цього міністерства 35-берна доза радіоактивності є занадто високим показником можливого забруднення людського організму. На початку 1991 році Верховна Рада України «знизила» цей показник у 5 разів – до 7 бер.

 ЦІКАВО ЗНАТИ, що аварії на об’єктах атомної індустрії колишнього СРСР траплялися ще задовго до вибуху реактора на Чорнобильській АЕС. У 1951 р. приблизно за 100 км од Челябінська на підприємстві «Маяк» було введено в експлуатацію перший в СРСР реактор для одержання плутонію, який використовувався для виготовлення атомної зброї. Відходи виробництва скидалися без належного очищення в річку Течу, вода якої використовувалася для купання, пиття і т. д. У результаті 124 тис. чол.. захворіли на променеву хворобу, в тому числі 28 тис. чол.. у важких формах .

 Восени 1957 р. на цьому атомному підприємстві стався вибух. Радіоактивність поширилась на 23 квадратні кілометри, було викинуто в повітря майже половину чорнобильської дози.

 Чорнобильська катастрофа досить швидко з екологічної та технологічної проблеми перетворилася на потужний політичний фактор. Аварія висвітлила всі суттєві вади командної системи: порушення технологічної дисципліни, норм і правил безпеки під час будівництва та експлуатації; безпечність та безвідповідальність учених; домінування при прийнятті рішень політичних факторів над екологічними, економічними і моральними; ігнорування союзним центром проблем та потреб республіки. Ніякими аргументами не можна було й те, що у республіці, на яку припадало 2,6% території СРСР у цей час було побудовано й будувалося близько 40% атомних енергоблоків. Наприкінці 1980-х Україна стала єдиною республікою у Радянському Союзі, де смертність населення перевищувала народжуваність. Під тиском цих факторів навіть найлояльніші радянські громадяни засумнівалися у цінностях системи, у рамках якої вони жили, розпочався процес глибоких змін у свідомості.

 Тривалий час інформація про справжні масштаби і наслідки аварії замовчувалися: хоча вже 26.04 в Інституті ботаніки АН УРСР лічильники показали різке підвищення радіоактивності, перше офіційне повідомлення про Чорнобильську катастрофу з’явилось лише на 5 день після вибуху. До того ж воно було гранично лаконічним і з відчутним акцентом не на аварії, а на заходах з її ліквідації. У критичній ситуації ініціатори перебудови дуже швидко відмовлялися від ними ж проголошених демократичних лозунгів і поверталися до звичних методів дезінформації та замовчування.

 Після аварії на ЧАЕС ситуація у ядерній енергетиці республіки так і не стабілізувалася. За три післячорнобильські роки енергоблоки атомних станцій України зупинялись 319 разів, скоїлось 11 аварій. Такий стан справ змусив республіканське керівництво у червні 1989 року звернутися до ЦК КПРС із вимогою припинити розміщення в Україні нових атомних станцій і збільшення потужності діючих АЕС. Але ця заява, як і багатотисячні мітинги та зібрані на них підписи громадян проти зловживань у ядерній енергетиці, були фактично проігноровані Москвою.

Підтримуємо медиків

 «Не цурайтеся дякувати медикам за самовіддану працю у боротьбі з коронавірусною хворобою та порятунок людських життів», - закликають у МОЗ.

В другу неділю травня традиційно відзначаємо День матері.

Щороку навесні в Україні відзначається день матері – одне з головних родинних свят, присвячене найріднішій жінці в житті кожної людини. Подібні дні відзначаються у всьому світі вже понад 100 років. Так, у США День матері отримав офіційний статус ще в 1914 році. В незалежній Україні День матері було встановлено указом президента України в 1999 році. Цей день – чудовий привід приділити увагу матерям, висловити їм теплі почуття і підкреслити їх величезну роль в будь-якій сім'ї. 

В Україні День матері відзначається у другу неділю травня. Цього року воно припадає на 10 травня. Міжнародний день матері сьогодні відзначається більш ніж у 40 країнах світу, хоча дата свята в різних країнах відрізняється. У більшості випадків, День матері відзначають навесні, в період з березня по травень.

У цей день заведено поздоровляти матерів і приділяти їм особливу увагу. У США і країнах західної Європи існує практика прикраси одягу квіткою червоної гвоздики, якщо мама жива, і білої, якщо її вже немає. Багато також намагаються в цей день відвідати своїх батьків, навіть якщо вони живуть далеко.

Переглянути :https://youtu.be/57JCKtP1Uhs

Коронавірус в Україні

В Україні перший підтверджений випадок коронавірусу був зафіксований 3 березня 2020 року, 20 березня стало відомо про одужання цього пацієнта. 

Станом на 15 травня кількість інфікованих COVID-19 зросла до 17330, включаючи 476 летальних випадків. Загалом одужали  4473 людей. Більшість хворих або повернулися з-за кордону, або контактували з інфікованими особами. Втім МОЗ вже заявляє про перші випадки зараження всередині країни.

Через загрозу епідемії коронавірусу нового типу COVID-19 Кабінет міністрів затвердив обмежувальні заходи. Діяти вони будуть три тижні - з 12 березня по 3 квітня. Всі освітні установи - дитячі садки, школи та вузи - були закриті на карантин. За кілька днів було прийнято рішення закрити всі ресторани, кафе, кінотеатри, розважальні заклади, спортивні клуби, магазини, окрім продуктових. Також була введена заборона на проведення масових заходів.

Також з 17 березня було остаточно закрито кордон України для іноземців та припинено рух транспорту, окрім власного автотранспорту, - як всередині країни, так і за кордон.

Як побороти булінг: інструкція для дітей, батьків .

   

ЗГІДНО З ДОСЛІДЖЕННЯМИ, 24% УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ ХОЧА Б РАЗ СТИКАЛИСЬ ІЗ ЦЬКУВАННЯМ У ШКОЛІ. З НИХ МЕНШЕ ПОЛОВИНИ РОЗПОВІДАЛО ПРО ЦЕЙ ДОСВІД БАТЬКАМ, РІДНИМ ТА ДРУЗЯМ. ДУЖЕ ЧАСТО БУЛІНГ ПРИЗВОДИТЬ ДО  НЕПОПРАВНИХ НАСЛІДКІВ, А ТОМУ ОСТАННІМ ЧАСОМ У СВІТІ АКТИВНО ГОВОРЯТЬ ПРО ТЕ, ЯК ЗУПИНИТИ ШКІЛЬНЕ НАСИЛЛЯ.

ЦЕНТР ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ НА ОСНОВІ МАТЕРІАЛІВ ЮНІСЕФ ПІДГОТУВАВ ІНСТРУКЦІЮ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ, АБИ ПРАВИЛЬНО ТА СВОЄЧАСНО РЕАГУВАТИ НА ПРОЯВИ ЦЬКУВАННЯ.

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

БУЛІНГ – ЦЕ АГРЕСИВНА І ВКРАЙ НЕПРИЄМНА ПОВЕДІНКА ОДНІЄЇ ДИТИНИ АБО ГРУПИ ДІТЕЙ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ІНШОЇ ДИТИНИ, ЩО СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ ПОСТІЙНИМ ФІЗИЧНИМ І ПСИХОЛОГІЧНИМ ВПЛИВОМ.

КРИВДНИКИ МОЖУТЬ ЗНАЙТИ БЕЗЛІЧ ПРИЧИН ЩОБ ЦЬКУВАТИ ДИТИНУ: ЗОВНІШНІСТЬ, ЩО НЕ ВПИСУЄТЬСЯ У ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТІ РАМКИ, ПОВЕДІНКА, ДУМКИ, ЯКІ НЕ ЗБІГАЮТЬСЯ З ДУМКОЮ БІЛЬШОСТІ, ТОЩО.

ЯСКРАВИМИ ПРИКЛАДАМИ БУЛІНГУ Є СЛОВЕСНІ ОБРАЗИ, НАВМИСНЕ НЕПРИЙНЯТТЯ ДИТИНИ ДО КОЛЕКТИВУ, ШАНТАЖ ТА НАВІТЬ ПОБИТТЯ.

"УСПІХИ У НАВЧАННІ, МАТЕРІАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ ТА НАВІТЬ ОСОБЛИВОСТІ ХАРАКТЕРУ МОЖУТЬ СТАТИ ОСНОВОЮ ДЛЯ БУЛІНГУ. КРІМ ТОГО, ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ МОЖЕ СТАТИ ТАКОЖ ТОЙ, КОМУ СКЛАДНО СПІЛКУВАТИСЯ З ОДНОЛІТКАМИ, ХТО ПОВОДИТЬСЯ ВІДЛЮДКУВАТО ЧИ, НАВПАКИ, ПРОВОКАТИВНО", – ЗАУВАЖУЮТЬ ПСИХОЛОГИ.

ЧАСТІШЕ ЗА ВСЕ ЛЮДИ, ЩО ЦЬКУЮТЬ, ВВАЖАЮТЬ, ЩО ЦЕ СМІШНО І В ЦЬОМУ НЕМАЄ ВЕЛИКОЇ ПРОБЛЕМИ ЧИ ТРАГЕДІЇ, А ТАКОЖ, ЩО ДОРОСЛІ НЕ БУДУТЬ ЗВЕРТАТИ НА ЦЕ УВАГУ.

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ

БУЛІНГ СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ РЕАЛЬНИМ ФІЗИЧНИМ ЧИ ПСИХОЛОГІЧНИМ НАСИЛЛЯМ: ЖЕРТВУ ВИСМІЮЮТЬ, ЗАЛЯКУЮТЬ, ДРАЖНЯТЬ, ШАНТАЖУЮТЬ, Б'ЮТЬ, ПСУЮТЬ РЕЧІ, РОЗПОВСЮДЖУЮТЬ ПЛІТКИ, БОЙКОТУЮТЬ, ОПРИЛЮДНЮЮТЬ ОСОБИСТУ ІНФОРМАЦІЮ ТА ФОТО В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ.

В СИТУАЦІЇ БУЛІНГУ ЗАВЖДИ БЕРУТЬ УЧАСТЬ ТРИ СТОРОНИ: ТОЙ, ХТО ПЕРЕСЛІДУЄ, ТОЙ, КОГО ПЕРЕСЛІДУЮТЬ ТА ТІ, ХТО СПОСТЕРІГАЮТЬ.

ЯКЩО БУЛІНГ ВІДБУВСЯ, ВІН МОЖЕ ПОВТОРЮВАТИСЯ БАГАТО РАЗІВ.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

ПЕРШЕ, ЩО ТРЕБА ЗРОЗУМІТИ – ДІТИ НЕОХОЧЕ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО ЦЬКУВАННЯ У ШКОЛІ, А ТОМУ НЕ СЛІД ДУМАТИ, ЩО У ПЕРШИЙ ЖЕ РАЗ, КОЛИ ВИ СПИТАЄТЕ ЇЇ ПРО ЦЕ, ВОНА ВІДПОВІСТЬ ВАМ ЧЕСНО. ТОМУ ГОЛОВНА ПОРАДА ДЛЯ БАТЬКІВ – БУТИ БІЛЬШ УВАЖНИМИ ДО ПРОЯВІВ БУЛІНГУ.

ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЗАМКНУТОЮ, ВИГАДУЄ ПРИВОДИ, ЩОБ НЕ ЙТИ ДО ШКОЛИ, ПЕРЕСТАЛА ВЧИТИСЬ, ТО ПОГОВОРІТЬ З НЕЮ. ПРИЧИНА ТАКОЇ ПОВЕДІНКИ МОЖЕ БУТИ НЕ У БАНАЛЬНИХ ЛІНОЩАХ. ТАКОЖ ДО ВИДИМИХ НАСЛІДКІВ БУЛІНГУ ВІДНОСЯТЬ РОЗЛАДИ СНУ, ВТРАТУ АПЕТИТУ, ТРИВОЖНІСТЬ, НИЗЬКУ САМООЦІНКУ. ЯКЩО ДИТИНУ ШАНТАЖУЮТЬ У ШКОЛІ, ВОНА МОЖЕ ПОЧАТИ ПРОСИТИ ДОДАТКОВІ ГРОШІ НА КИШЕНЬКОВІ ВИТРАТИ, ЩОБ ВІДКУПИТИСЬ ВІД АГРЕСОРА.

ЯКЩО ЦЬКУВАННЮ ПІДДАЮТЬ ВАШУ ДИТИНУ, ТО ОБЕРЕЖНО ПОЧНІТЬ З НЕЮ РОЗМОВУ. ДАЙТЕ ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАМ МОЖНА ДОВІРЯТИ, ЩО ВИ НЕ БУДЕТЕ ЗВИНУВАЧУВАТИ ЇЇ У ТОМУ, ЩО ВОНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ.

РОЗКАЖІТЬ ДИТИНІ, ЩО НЕМАЄ НІЧОГО ПОГАНОГО У ТОМУ, ЩОБ ПОВІДОМИТИ ПРО АГРЕСИВНУ ПОВЕДІНКУ ЩОДО КОГОСЬ УЧИТЕЛЮ АБО ПРИНАЙМНІ ДРУЗЯМ. ПОЯСНІТЬ РІЗНИЦЮ МІЖ “ПЛІТКУВАННЯМ” ТА “ПІКЛУВАННЯМ” ПРО СВОЄ ЖИТТЯ ЧИ ЖИТТЯ ДРУГА/ПОДРУГИ.

ТАКОЖ НЕ СЛІД У РОЗМОВІ З ДИТИНОЮ ВИКОРИСТОВУВАТИ ТАКІ СЕКСИСТСЬКІ КЛІШЕ, ЯК "ХЛОПЧИК МАЄ БУТИ СИЛЬНИМ ТА ВМІТИ ПОСТОЯТИ ЗА СЕБЕ", "ДІВЧИНКА НЕ ПОВИННА САМА ЗАХИЩАТИСЬ" ТА ІНШІ. ЦЕ ТІЛЬКИ ПОГІРШИТЬ СИТУАЦІЮ.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

ПЕРШЕ І НАЙГОЛОВНІШЕ ПРАВИЛО – НЕ ТРИМАТИ ЦЕ У СЕКРЕТІ. РОЗКАЖИ ДРУЗЯМ, ЗНАЙОМИМ ЧИ РІДНИМ ПРО ТЕ, ЩО ТЕБЕ ОБРАЖАЮТЬ У ШКОЛІ, ЦЬОГО НЕ СЛІД СОРОМИТИСЬ.

ІНКОЛИ ДОПОМОГТИ З ВИРІШЕННЯМ СКЛАДНОЇ СИТУАЦІЇ У ШКОЛІ МОЖЕ АБСОЛЮТНО НЕ ПОВ’ЯЗАНА З ЦИМ ЛЮДИНА: ТРЕНЕР У СЕКЦІЇ, КУДИ ТИ ХОДИШ ПІСЛЯ ШКОЛИ, АБО ВЧИТЕЛЬ, ДО ЯКОГО ТИ ХОДИШ НА ДОДАТКОВІ ЗАНЯТТЯ.

ТАКОЖ НЕ СЛІД ЗВИНУВАЧУВАТИ СЕБЕ У ТОМУ, ЩО ТЕБЕ ЦЬКУЮТЬ. МИ ГОВОРИЛИ РАНІШЕ, ЩО КРИВДНИКАМ ЛЕГКО ЗНАЙТИ ЖЕРТВУ БУЛІНГУ, АДЖЕ ДЛЯ ЦЬОГО СЛІД ПРОСТО ЯКОСЬ ВІДРІЗНЯТИСЬ ВІД ОТОЧУЮЧИХ.

ЯКЩО ЦЬКУВАННЯ У ШКОЛІ ПЕРЕТВОРИЛИСЬ ЗІ СЛОВЕСНИХ НА ФІЗИЧНІ – ЙДИ ДО ДИРЕКТОРА ШКОЛИ АБО ЗАВУЧА ТА ДОКЛАДНО РОЗКАЖИ ЇМ ПРО ЦЕ. ТАКОЖ ПОВІДОМ ПРО СИТУАЦІЮ БАТЬКІВ.

ЯКЩО У ШКОЛІ Є ПСИХОЛОГ, ТО МОЖНА СМІЛИВО ЗВЕРНУТИСЬ ДО НЬОГО, ЩОБ ВІДНОВИТИ ВІДЧУТТЯ ВПЕВНЕНОСТІ У СВОЇХ СИЛАХ ТА ЗРОЗУМІТИ, ЯК ДІЯТИ ДАЛІ.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

ЯКЩО ЦЬКУЮТЬ ТВОГО ДРУГА ЧИ ПОДРУГУ, ТО ОДРАЗУ ЗВЕРНИСЬ ДО ДОРОСЛИХ: ВЧИТЕЛЯ, СТАРШИХ ТОВАРИШІВ, РОДИЧІВ, БАТЬКІВ ТОЩО.

ЯКЩО ТВІЙ ДРУГ ЧИ ПОДРУГА ПОДІЛИЛИСЯ З ТОБОЮ, ЩО ВОНИ ПОТРАПИЛИ У СИТУАЦІЮ БУЛІНГУ, ОБОВ’ЯЗКОВО ГОВОРИ З НИМИ ПРО ЦЕ — ВОНИ ПОТРЕБУЮТЬ ТВОЄЇ ПІДТРИМКИ.

У ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ СЛІД ПРИЄДНУВАТИСЬ ДО ГРУПИ, ЩО ЦЬКУЄ, ТА ВИСМІЮВАТИ ПРОБЛЕМИ СВОГО ДРУГА ЧИ ПОДРУГИ.

ЯКЩО ВИ ДОРОСЛИЙ, ЯКИЙ ПОТЕРПАВ ВІД БУЛІНГУ КОЛИСЬ, ТО НЕ ПРОХОДЬТЕ ПОВЗ. СПРОБУЙТЕ ЗАХИСТИТИ ДИТИНУ, ЯКУ ОБРАЖАЮТЬ. ПРИ ЦЬОМУ НЕ СЛІД ОБРАЖАТИ ДІТЕЙ, ЯКІ ЦЬКУЮТЬ, АДЖЕ ДЕЯКІ РОБЛЯТЬ ЦЕ, ТОМУ ЩО САМІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД НАСИЛЬСТВА (ВДОМА, У СПОРТИВНІЙ СЕКЦІЇ, В ІНШІЙ ШКОЛІ ТОЩО). У ТАКИХ ВИПАДКАХ ВОНИ МОЖУТЬ ВИМІЩАТИ СВІЙ БІЛЬ ЧЕРЕЗ ЗНУЩАННЯ І ПРИНИЖЕННЯ СЛАБШИХ ЗА СЕБЕ.

ДЕЯКІ ДІТИ БУЛЯТЬ, ЩОБ ЛОВИТИ НА СОБІ ЗАХОПЛЕНІ ПОГЛЯДИ ОТОЧУЮЧИХ, А ВІДЧУТТЯ ПЕРЕВАГИ НАД ІНШИМИ ПРИНОСИТЬ ЇМ ЗАДОВОЛЕННЯ. ДО ТОГО Ж, НАПАДАЮЧИ НА КОГОСЬ ВОНИ ЗАХИЩАЮТЬСЯ ВІД ЦЬКУВАННЯ. ІНОДІ ТАКІ ДІТИ ДУЖЕ ІМПУЛЬСИВНІ І НЕ МОЖУТЬ КОНТРОЛЮВАТИ СВІЙ ГНІВ. У ТАКИХ ВИПАДКАХ СПРАВА НЕРІДКО ДОХОДИТЬ І ДО ФІЗИЧНОГО НАСИЛЬСТВА.

СПРОБУЙТЕ ПОВІДОМИТИ ПРО БУЛІНГ ЛЮДЕЙ ЗІ ШКОЛИ, ДЕ ЦЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ, АБО БАТЬКІВ ДИТИНИ.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

ЗРОЗУМІЙ, БУЛІНГ – ЦЕ ТВОЇ ДІЇ, А НЕ ТВОЯ ОСОБИСТІСТЬ. ТИ МОЖЕШ НИМИ КЕРУВАТИ ТА ЗМІНЮВАТИ НА КРАЩЕ. ПАМ’ЯТАЙ, ЩО БУЛІНГ ЗАВДАЄ ФІЗИЧНОГО ТА ЕМОЦІЙНОГО БОЛЮ ІНШОМУ, А ТОМУ ПОДУМАЙ, ЧИ ДІЙСНО ТИ ЦЬОГО ПРАГНЕШ? ДЕЯКІ РЕЧІ МОЖУТЬ ЗДАВАТИСЯ СМІШНИМИ ТА НЕВИННИМИ, ПРОТЕ ВОНИ МОЖУТЬ ЗАВДАТИ ШКОДИ ІНШІЙ ЛЮДИНІ.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

МИ ВЖЕ КАЗАЛИ, ЩО В СИТУАЦІЇ БУЛІНГУ ЗАВЖДИ БЕРУТЬ УЧАСТЬ ТРИ СТОРОНИ, А ТОМУ, КОЛИ ВИ ДІЗНАЛИСЬ ПРО ЦЬКУВАННЯ У ШКОЛІ, НЕ СЛІД ЗАБУВАТИ ПРО ТИХ, ХТО ОБРАЖАЄ. ПСИХОЛОГИ ЗАУВАЖУЮТЬ, ЩО ДИТИНІ, ЯКА БУЛИТЬ ІНШИХ, УВАГА ТА ДОПОМОГА ПОТРІБНА НЕ МЕНШЕ, НІЖ ТІЙ, ЯКА СТРАЖДАЄ ВІД БУЛІНГУ.

ВІДВЕРТО ПОГОВОРІТЬ З НЕЮ ПРО ТЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ, З'ЯСУЙТЕ ЯК ВОНА СТАВИТЬСЯ ДО СВОЇХ ДІЙ І ЯК РЕАГУЮТЬ ІНШІ ДІТИ. ВИ МОЖЕТЕ ПОЧУТИ, ЩО "ВСІ ТАК РОБЛЯТЬ", АБО "ВІН ЗАСЛУГОВУЄ НА ЦЕ". УВАЖНО ВИСЛУХАЙТЕ І ЗОСЕРЕДТЕСЯ НА ПОШУЦІ ФАКТІВ, А НЕ НА СВОЇХ ПРИПУЩЕННЯХ.

НЕ ПРИМЕНШУЙТЕ СЕРЙОЗНІСТЬ СИТУАЦІЇ ТАКИМИ КЛІШЕ, ЯК "ХЛОПЧИКИ ЗАВЖДИ БУДУТЬ ХЛОПЧИКАМИ" АБО "ГЛУЗУВАННЯ, БІЙКИ ТА ІНШІ ФОРМИ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ — ПРОСТО ДИТЯЧІ ЖАРТИ І ЦІЛКОМ ПРИРОДНА ЧАСТИНА ДИТИНСТВА".

РЕТЕЛЬНО ПОЯСНІТЬ, ЯКІ ДІЇ ВИ ВВАЖАЄТЕ ПЕРЕСЛІДУВАННЯМ ІНШИХ. ДО НИХ ВІДНОСЯТЬСЯ: ЦЬКУВАННЯ, ОБРАЗЛИВІ ПРІЗВИСЬКА, ЗАГРОЗИ ФІЗИЧНОГО НАСИЛЬСТВА, ЗАЛЯКУВАННЯ, ВИСМІЮВАННЯ, КОМЕНТАРІ З СЕКСУАЛЬНИМ ПІДТЕКСТОМ, БОЙКОТ ІНШОЇ ДИТИНИ АБО ПІДБУРЮВАННЯ ДО ІГНОРУВАННЯ, ПЛІТКИ, ПУБЛІЧНІ ПРИНИЖЕННЯ, ШТОВХАННЯ, ПЛЮВКИ, ПСУВАННЯ ОСОБИСТИХ РЕЧЕЙ, ПРИНИЗЛИВІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ АБО ЖЕСТИ.

СПОКІЙНО ПОЯСНІТЬ ДИТИНІ, ЩО ЇЇ ПОВЕДІНКА МОЖЕ ЗАВДАТИ ШКОДИ НЕ ТІЛЬКИ ЖЕРТВІ, А Й УСІМ ОТОЧУЮЧИМ. І ЩОДАЛІ ЦЕ ЗАХОДИТИМЕ, ТИМ ГІРШЕ БУЛІНГ ВПЛИВАТИМЕ НА ВСІХ УЧАСНИКІВ.

ДАЙТЕ ЗРОЗУМІТИ ДИТИНІ, ЩО АГРЕСИВНА ПОВЕДІНКА Є ДУЖЕ СЕРЙОЗНОЮ ПРОБЛЕМОЮ, І ВИ НЕ БУДЕТЕ ТЕРПІТИ ЦЕ В МАЙБУТНЬОМУ. ЧІТКО І НАПОЛЕГЛИВО, АЛЕ БЕЗ ГНІВУ, ПОПРОСІТЬ ДИТИНУ ЗУПИНИТИ НАСИЛЬСТВО. СКАЖІТЬ ДИТИНІ, ЩО ЇЙ ПОТРІБНА ДОПОМОГА, А ТОМУ ВИ ТИМЧАСОВО ТРИМАТИМЕТЕ ЗВ'ЯЗОК З УЧИТЕЛЯМИ, ЩОБ УПЕВНИТИСЬ — ДИТИНА НАМАГАЄТЬСЯ ЗМІНИТИ СИТУАЦІЮ.

ЗАГРОЗИ І ПОКАРАННЯ НЕ СПРАЦЮЮТЬ. МОЖЛИВО, НА ЯКИЙСЬ ЧАС ЦЕ ПРИПИНИТЬ БУЛІНГ, ТА В ПЕРСПЕКТИВІ ЦЕ МОЖЕ ТІЛЬКИ ПОСИЛИТИ АГРЕСІЮ І НЕВДОВОЛЕННЯ. БУДЕ ЗАЙВИМ КОНЦЕНТРУВАТИ УВАГУ НА ВІДЧУТТЯХ ДИТИНИ, ЯКУ БУЛЯТЬ. ТОЙ, ХТО ВИЯВЛЯЄ АГРЕСІЮ, ЯК ПРАВИЛО ВІДСТОРОНЮЄТЬСЯ ВІД ПОЧУТТІВ ІНШОЇ ЛЮДИНИ.

ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО АГРЕСИВНА ПОВЕДІНКА ТА ПРОЯВИ НАСИЛЬСТВА МОЖУТЬ ВКАЗУВАТИ НА ЕМОЦІЙНІ ПРОБЛЕМИ ВАШОЇ ДИТИНИ ТА РОЗЛАДИ ПОВЕДІНКИ. ПОРАДЬТЕСЯ ЗІ ШКІЛЬНИМ ЧИ ДИТЯЧИМ ПСИХОЛОГОМ.